Я відчуваю саму душу міста у цих простих, скромних хлібах. Весь світ наполегливо прагне до руйнування, а тут кожен день на замовлення тихо печуть шедеври.

Красива дівчина, яка вистачила батьківського кохання і розпещена настільки, що наслідки вже незворотні, має особливий талант псувати настрій іншим людям.

Дощ може бути вічним.

…І від злості вона  повісилася на власній косі, бо він точно порахував, скільки зерен у мішку, скільки крапель у морі та скільки зірок на небі. Тож вип'ємо ж за кібернетику!

За яскравим сонцем мого кохання ховалися тихі пожежі, рани, струпи безсоння.

У тому й заслуга художника: він знаходить у дурній людині проблиски найяскравішого здорового глузду; у забитій, втраченій, знеособленій людині він шукає і показує нам живі, ніколи незаглушені прагнення і потреби людської природи, виймає в самій глибині душі захований протест особистості проти зовнішнього насильницького тиску.

Знав би хто, як я думаю про цих наївних бідолах, які тільки й хочуть вискочити заміж, щоб чоловік вирішував їхні проблеми! Казки про феїв завдали багато шкоди нашому поколінню.

Іноді треба дати собі волю, забути про все на світі... і згадати про все інше.

— Ну, як успіхи? - потягнувшись, життєрадісно поцікавився пілот.
Команда подивилася на нього з ненавистю. Наразі всі дружно корпіли над формою №72 —«Прохання про дозвіл не заповнювати форму №23». Поліна несміливо заїкнулася, чи не простіше заповнити власне двадцять третю, але навколо застережливо зашикали, а Станіслав напівжартома-напівсерйозно повідомив, що навіть у космофлоті такі сміливці на його пам'яті знайшлися тільки один раз, і в процесі заповнення викликали два істеричні напади, інс.

Хтось назвав би це кармою. А я називаю правосуддям.