Я не був закоханий... я... був інакше щасливий.

— Питання, як ти сюди потрапила?
- Жіноча чарівність.
- Ха.
— Так, воно маю.

— Моя люба Елі... Сьогодні я не міг заснути, бо зрозумів — між нами все скінчено, але болю вже немає, адже я знаю, що все було по-справжньому, якщо колись у далекому майбутньому ми таки зустрінемося, Я посміхнуся тобі і згадаю, як ми проводили з тобою наше єдине літо, навчаючись в один одного зрілості та любові.

Усі лиха людей відбуваються не так від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.

Ми — джерело веселощів та скорботи копальня.
Ми — вмістилище погані і чисте джерело.
Людина, немов у дзеркалі світ, — багатолик.
Він нікчемний - і він же безмірно великий!

Мій успіх теж, звичайно, та ще дурниця. Уся в мене.

Одна з ознак мудрості – не брати силою того, що можна взяти добром.

Нехай навколо мене все одноманітно і сіро, зате в мені самому вирує буря, вирує боротьба, розігрується трагедія.

Пацюк, загнаний у куток, теж не здається.

Боже, зроби мене цнотливим... але не зараз.