Олівер Сакс. Людина, яка прийняла дружину за капелюх та інші історії з лікарської практики

Виявилося, що він чув усіх своїх знайомих:
— У клініці я обнюхував все по-собачому, і варто було мені потягнути носом повітря, як я не дивлячись, дізнавався два десятки пацієнтів, що знаходилися в приміщенні. У кожного — своя нюхова фізіономія, своє складене із запахів обличчя, набагато живіше, хвилююче, дурманливе, ніж звичайні видимі обличчя.
Йому вдавалося як собаці, вчути навіть емоції - страх, задоволення, сексуальне збудження. Будь-яка вулиця, кожен магазин мали свої аромати — за запахами він міг наосліп безпомилково орієнтуватися в Нью-Йорку.

Цитата з книги Людина, яка прийняла дружину за капелюх та інші історії з лікарської практики, автор Олівер Сакс