Фредрік Бакман. Друге життя Уве

Полюбити когось – це все одно, як оселитися в новому будинку, – говорила Соня. - Спочатку тобі подобається, все-таки в ньому нове, і щоранку собі дивуєшся: та невже це все моє? Все боїшся: ну увірветься хтось та закричить: мовляв, сталося страшне непорозуміння, ніхто не збирався селити вас у такі хороми. Але роки йдуть, фасад занепадає, одна тріщина пішла, інша. І ти починаєш любити будинок  уже не за переваги, а скоріше за недоліки. З заплющеними очима пам'ятаєш усі його кути та закутки. Вмієш так хитро повернути ключ, щоб не заїло замок та будиноквпустив тебе з морозу. Знаєш, які мостини прогинаються під ногами. Як відкрити шафу, щоб не рипнули дверцята. З таких маленьких секретів і таємниць і складається твій будинок.

Цитата з книги Друге життя Уве, автор Фредрік Бакман