Томас Манн. Смерть у Венеції

Немає нічого дивнішого і незручнішого, ніж стосунки людей, які знають один одного тільки в обличчя: зустрічаючись, бачачися щодня, часом щогодини, вони, волею етикету або власної забаганки, змушені, не розкланюючись, дотримуватися міни байдужості, навіть чужості. Хоча насправді їх давно пов'язує ниточка взаємного занепокоєння, азарт цікавості, чи не сверблячка природної, але не задоволеної, пригнічуваної потреби познайомитися, дізнатися один одного, і, як наслідок, навіть щось подібне до таємної поваги. Адже людина любить і шанує іншого, доки не здатна судити про неї розумом, так що любовна туга походить лише від нестачі знання.

Цитата з книги Смерть у Венеції, автор Томас Манн