Джером Девід Селінджер. Над прірвою у житі

Я собі уявив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малюків, і довкола — ні душі, жодного дорослого, крім мене. А я стою на краю скелі, над прірвою, розумієш? І моя справа — ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони бавляться і не бачать, куди біжать, а тут я підбігаю і ловлю їх, щоб вони не зірвалися. Ось і вся моя робота. Стерегти хлопців над прірвою в житі. Знаю, це дурниці, але це єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Мабуть, я дурень.

Цитата з книги Над прірвою у житі, автор Джером Девід Селінджер