Гліб Скороходов. П'ять вечорів із Марлен Дітріх

Якось на зйомках мого улюбленого фільму«Диявол – це жінка» Штернберг дуже рано відіслав нас на обід – усю знімальну групу. Коли ми повернулися, то побачили, що ліс, через який я мала їхати в кареті, із зеленого перетворився на білий. Так вирішив фон Штернберг – і, як завжди, мав рацію. Ніщо не є  більш важким, ніж захоплювати зелений світло в чорно-білому. А зеленими ж були всі дерева і кущі, у знятому епізоді все виглядало як у казковій країні, а я, вся у білому, у білій кареті, запряженій білими кіньми, наче казкова фея. Чоловік, який зустрів мене в білому лісі, був у чорному костюмі, чорним був і його волоссяпід чорний сомбреро. Чорне і біле. І це за часів кіно, яке не мало кольору.

Цитата з книги П'ять вечорів із Марлен Дітріх, автор Гліб Скороходов