Тетяна Соломатина. Постійна змінна

Вона плакала зовсім по-дитячому. Жодної бабиної істерики, ніяких надривних схлипів. Просто великі краплі - як грибний дощ. І сяючі очі. Ніякого докору. Щира образа дитини, яка не розуміє і не приймає раптово відкриті йому несправедливості світу.

Цитата з книги Постійна змінна, автор Тетяна Соломатина