У житті існує лише один вічний« закон культури» — відбір та виживання найсильніших та найхоробріших. Цей закон проявляється вже в життєдіяльності найпростіших клітин і пронизує існування всіх живих організмів — від мікробів до ссавців та людини.
Як правило, астматики у житті зовсім не плачуть. Такі люди стримують сльози, ридання. Астма — це пригнічений схлип… спроба висловити те, що іншим шляхом висловити неможливо…
Розумний – найближчий кандидат у неврастеніки… Він не живе – він терпить дурнів. Він ізгой,«внутрішній емігрант», нещасна істота з іншого світу, випадково занедбана у світ дурнів і не знає, як із нього вибратися.
Вона чудово знала про його почуття до неї, як і він знав про неї до нього, і якби не його витримка та поняття про шляхетність, вона б давно наробила дурниць.