Ми можемо боротися з ворогами, з собою, з любов'ю і ненавистю, навіть із хворобою та смертю ми можемо потягатися, але час – єдиний, з чим ми не можемо впоратися у нашому житті.

Єдине справжнє кохання — це самолюбство.

Зрада подібна до короткої смерті. Тільки той, кого зрадили, не знає, що попереду ціле життя і смерть це не справжнє.

Фортуна усміхається і тим, кому спочатку не щастить.

Вони були ні до місця і не на часі, природно, що вони стали героями.

Адже будь-яке по-справжньому усвідомлене нами незнання - це виклик! Інші знають і розуміють, а ви ні  — це круто, тут є над чим подумати, куди просунутися, чого досягти! Можливо, ви зможете зрозуміти, розібратися краще за інших і перевершити їх.

Людина, як зауважує Кант, має ще дотримуватися зовнішніх пристойностей, але це ознака цивілізованості, а не культури. Цивілізованості, на відміну культури, легко навчити. Адже це досягнення техніки та технології, механізми задоволення масових утилітарних потреб – зовнішня культура. Суб'єктами, що опанували лише зовнішню культуру, легко управляти. Суспільство та держава зацікавлені саме в такій культурі, яку правильніше називати цивілізацією.

Мені не краще і не гірше. Мені – ніяк.

- Ось ваша книга про Швейцарію. Її трохи підмочило дощем. Ледве було не втратив, а потім знайшов і врятував.
- Могли й не рятувати. Мрії рятувати не треба.
— Ні, треба. А що ще?
- Віру. Мрії прийдуть знову.

Усміхайся, поки живий - адже мертвим це не дано.