Все моє життя, - думав Бек, - я займався нічим, заповнював себе порожнечею. Інші, краще за мене, робили великі справи: літали до Меркурія, або Венери, або ще далі — за межі Сонячної системи. Інші – не я. Усі, крім мене.

Бог дав нам обличчя, але свій рот  ми робимо самі.

Бійся нещасть, — переконливо сказав Галеран, беручи хлопчика за плече, — ти дуже пристрасний у всьому, серце твоє надто відкрите, і враження сильно вражають тебе. Будь стриманішим, якщо не хочеш згоріти. Самотність - ось проклята річ, Тіррей! Ось що може занапастити людину.

Значна, а то й переважна, частина істини розкривається через обставини, здавалося б зовсім сторонні.

... якщо довго дивитися на вечірні хмари, що мчать незрозуміло звідки і невідомо куди, починає здаватися, ніби і тебе саму забирає кудись на край світу.

Потрібні окуляри – застрели окуліста. Пограбуйте оптику!

Ми маємо бути чесними з тими, кого любимо.

Якщо розглядати американський університет не як громадську установу, а як бізнес (що ближче до істини — університети одержують із кожного студента 30000 доларів на рік, а це прийнятний річний дохід сім'ї з трьох осіб), то ці цифри багато що пояснюють. Університетам невигідно підтримувати свої стандарти — їм вигідно підтримувати престиж, а це не завжди те саме.

- Вілл!
- Хіба ти не їдеш із Джемом?
- Поїду, але спочатку пообіцяй мені дещо.
Він відвів погляд, і Тесса побачила, як у його зіницях танцюють відбиті язики полум'я.
- Тільки говори швидше, у мене повно важливих справ: після обіду у мене нудьга, увечері - байронічні думи, а вночі - п'яний розгул і мерзенна розпуста.

Проблема в тому, щоб заробляти гроші – багато грошей! Нам не потрібна велика, бездоганна література. Нам потрібна посередність. Барахло, мотлох, масовий товар. Все більше і більше. Дедалі товстіші книжки ні про що. У рахунок йде лише проданий папір, а чи не слова, які у ньому надруковані.