Ти, друже, з тих чоловіків,
Що нешкідливіше вуж:
Єгозять, а не кусають,
Не сказати шо гірше!

Приймати все на віру – шлях вірної загибелі.

Жоден чоловік не ображатиметься, якщо хтось захоплюється коханою ним жінкою. Страждання може заподіяти лише вона  сама.

Вони лежали в комірчині Метью, слухаючи Джона Леннона, а весь Нью-Йорк божеволів від Вуді Аллена. Метью нехтували його історії невротиків, зайнятих копанням у своїй розбещеній душі, вважаючи, що це і є свобода духу. Тільки в божевільному Нью-Йорку таке явище могло зрости у суспільну силу.

Чим яскравіше наше внутрішнє світло, тим сильніше воно гріє нас і дарує блаженство.

Нічого не насторожило юну ідіотку. Ні безкоштовний сир, ні комфорт мишоловки!

Той, хто створює щасливий кінець, сам, як правило, у ньому не бере участі.

Та й чи можна міряти життя результатами? За сумою результатів пропадає життя. А життя більше за будь-які результати. Життя — це насамперед кохання. Навчитися можна тільки тому, що любиш, і зрозуміти можна тільки те, що любиш...

Три стадії чоловічого каяття —«так їй і треба, стерво!»,«Мабуть, руки все-таки розпускати не варто»,« чорт з нею, перепрошую. Нехай подавиться!

Діти хочуть неможливого: щоб нічого ніколи не змінювалося.