Еріх Марія Ремарк. Станція на горизонті
Чи це не дуже мало для людини — вести життя без мети. Можливо, краще здатися, поставити собі кордони і стати осілим. По суті, з настанням певного віку цього і чекаєш.
Чи це не дуже мало для людини — вести життя без мети. Можливо, краще здатися, поставити собі кордони і стати осілим. По суті, з настанням певного віку цього і чекаєш.
Сни це зовсім не те, що ми бачимо, коли спимо. Усі розповідають бачене ясним днем, як нічний сон, щоб користь була. Справді, нічні сни розповідають лише дурні. І над такими знущаються і при кожній нагоді тлумачать сни їм на зло. Справжні сни ніхто не сприймає всерйоз навіть ті, хто їх бачив.
Від чого вмирають блазні?
Від образи, петлі та саркоми,
Від ножа,
Від зневаги знайомих,
Від темряви, що впала з небес.
Від чого вмирають блазні?
Від сліпої уваги
Фортуни.
Рвуться нерви, як старі струни,
Рвуться життів гнилі полотна.
Від чого вмирають блазні?
Від смертельної отрути в кефірі,
Від туги,
Від бодяги в ефірі,
Від худоби, що перейшли на«ти»,
Тому, що зів'яли квіти,
Тому, що стає пізно
Довгти себе.
Вмирають серйозно,
Лбом у тирсу,
Як падають зірки...
А живуть - а живуть, як блазні.
Релігійно освічена людина представляється для мене людиною, яка в максимально можливій для неї мірі звільнила себе від пут егоїстичних бажань і поглинута думками, почуттями і прагненнями, яких вона дотримується через їх надособистісний характер.
На жаль, справи і думки живих істот далеко не такі значні, як їх скорботи!
Пиво – напій інтелектуалів. Дуже шкода, що ідіоти також його використовують.
Батьківство – це передача наступним поколінням сенсу життя та надії.
Посмішка поєднує нас всупереч різницям мов, каст і партій. У мене свої звичаї, у іншого — свої, але ми сповідуємо ту саму віру.
Якщо на бібліотечній полиці однією книгою побільшало, це через те, що в житті однією людиною поменшало.