У простоті теж є особлива краса.

Ібсен не був моралістом, але знав, що найстрашніше зло  — навіть не смерть, а нелюдяність. Трагедія світу – це трагедія розтоптаних людських душ.

... я вкотре подумала, що рада бути жінкою, тому що маю справу з чоловіками, а з ними проблем набагато менше.

Навіть на найкращих дітей та батьків впливає їхнє оточення.

Я б сказав, що в межах однієї особистості кохання – це справжня революція духу!

... раз у раз химерно змінюючи відтінки, як це властиво лише заходам сонця і синцям...

Мова може існувати лише між різними частинами. А в ідеальній Єдності панує лише ідеальна тиша блаженства.

Не знаю, як пояснити, але в підземці, у тунелі, тобі не важливо, на якій ти глибині, рух знімає це відчуття. Але коли рух припиняється, тебе починає душити. І ти дивишся на стелю вагона і розумієш, що в тебе над головою земля, метри, метри.

У очі, що закрилися, не входить сонце.

Лікарів ніколи особливо не стримували страждання пацієнтів на шляху до одужання.