Зрілість - це гірке розчарування, і нічим його не вилікувати, якщо тільки сміх не вважати ліками від усього світу.

Ми любимо тих, ким хочемо бути, і більше того — тих, ким ніколи не зможемо.

Він носив черевики з надзвичайно товстими підошвами.
— Щоб ноги діставали до землі, — пояснив він.
— А у звичайних черевиках вони... е-е... не дістають?
- Не-а. Ортопедична проблема. Це як... Знаєш, є багато людей, у яких одна нога коротша за іншу? Так от, у мене така, розумієш, кумедна штука...
— Не кажи! — вигукнув Рінсвінд. — іноді на мене знаходять разючі осяяння... А в тебе обидві ноги коротші?

Я надто щасливий; і все-таки я недостатньо щасливий.

Саме це я особливо не люблю. Найбільше мене злить, коли вдають, ніби тебе запитують чи надають тобі вибір, а насправді так до тебе звертаються, щоб змусити вчинити тільки за їх бажанням... про що б не йшлося!

Бійте чарки та пляшки,
Бійте крихке скло!
Паліть пробки, гнить вилки
Більбо Беггінсу на зло!
Вмочіть в жир серветки,
Іскромсайті їх ножем!
На підлогу викиньте недоїдки
І залийте їх вином!
Кочергою посуд сміливо
Скрошіть у порошок,
Якщо що залишилося цілим –
Киньте у смітник!
Бійте тендітне скло
Більбо Беггінсу на зло!

Щоб бути чуйним, ти маєш довіритися своєму коханню. Щоб бути ніжним, ти маєш розчинитися у своєму коханні. Щоб бути сильним, ти маєш належати своєму коханню. У цьому істина — щоб бути, треба любити.

Якщо хтось із старих — з тих, хто старший за шістдесят п'ять років, — стане тебе в чомусь звинувачувати, — наставляла вона його, — ні в якому разі не сперечайся. Не намагайся стверджувати, що ти маєш рацію. Відразу вибачайся, скажи, що винен, каєшся і більше ніколи нічого подібного не повториться.

— Я шпигував заради вас, брехав заради вас, наражав себе на смертельну небезпеку заради вас. І думав, що роблю все це для того, щоб зберегти життя синові Лілі. А тепер ви кажете мені, що вирощували його як свиню для забою...
- Це зворушливо, Северусе, - серйозно сказав Дамблдор. — Чи не прив'язалися ви, зрештою, до хлопчика?
- До хлопчика? - вигукнув Снігг. - Еспекто патронум! З кінчика його палички вирвалася срібна лань, зістрибнула на підлогу, одним стрибком перетнула кабінет і вилетіла у відчинене вікно. Дамблдор дивився їй услід. Коли срібне свічення згасло, він обернувся до Снігга, і очі його були сповнені сліз.
- Після стільки років?
— Завжди, — відповів Снейп.

Діти не визнають болю. Вони хочуть жити у шоколадному світі. У вигаданому світі утопії, як Пітер Пен. Але синдром Пітера Пена - це психічне захворювання людей, які не хочуть розлучатися з дитинством. Таких людей поміщають до лікарні. Тому що сенс всесвіту і траєкторії душ полягає не в тому, щоб залишатися дитиною, а в тому, щоб дорослішати... А бути дорослим означає приймати темні сторони світу і себе теж.