Осел, хоч шкури немає  на ньому,

Але без неї ясна картина.

Ні плащ, ні шпага, ні камзол,

Не приховують, що ти скотина...

Якщо в людині погасити душу, вона стане деревинкою. Або залізкою. Ось як буває.

Адже в наші дні чим більше у людини грошей, тим частіше вона про них говорить.

Це тільки здається, що правда одна. Насправді їх багато, і часто суперечливі. Є правда ягняти, який хоче жити, і правда вовчиці, у якої в норі голодні вовченята. Крім того, існують сотні підроблених правд. На один справжній діамант завжди припадає десяток фальшивок.

Кожній людині треба знати, за що вона бореться.

Світло існує тому, що є темрява. Життя – тому, що є смерть. Добро – тому, що є зло. Порятунок існує, тому що є прокляття.

...Я прийшов до віри тому, що, крім віри, я нічого, напевно нічого, не знайшов, крім смерті, тому відкидати цю віру не можна було, і я скорився.

У темніші моменти життя мені здається, що холод очищає. Не прикидатимуся, ніби розумію чому.

І чому щастя не вистачає на всіх? Мені часом здається, що для того, щоб хтось на одному кінці землі був щасливий, у когось з іншого кінця землі щастя треба забрати, бо є такий баланс. Не можна бути завжди щасливими всім.

«Тільки дві речі трапляються з нами в абсолютній самоті: смерть та розуміння». Ми й помираємо поодинці, і щось зрозуміти можемо лише своїм розумом. Інший за нас не помре, інший за нас не розуміє.