- Я тебе кохаю, - прошепотіла я.
— Ти так це кажеш, наче прощаєшся.
Я справді прощалася...

Адже коли кажуть тільки очі, вони звертаються на«ти», якщо навіть губи ще жодного разу не вимовили«ви».

Всі, кому ти довіряєш, все, на кого, тобі здається, можна покластися, зрештою зраджують тебе. Коли у людей з'являється своє життя, вони починають брехати, потай, потім змінюються і зникають. Хтось за новою особою чи особистістю, хтось у сумному ранковому тумані, за скелею на березі океану.

Іноді можна позбутися привидів, які ганяються за тобою все життя, якщо зберешся з духом зустрінешся з ними віч-на-віч.

Пристрасть приходить і йде, а дружба та взаєморозуміння залишаються.

Хто про свої справи кричить усім без упину,
У тому, мабуть, мало толку;
Хто справді істинно, тих часто на словах. Велика людина лише голосна на справах,
І думає свою він міцну думу
Без шуму.

Два судомні рухи рота діють заразливо: це сміх і позіхання.

Адже заздрість — невиліковна недуга, коли вселиться в людину ; цей постоялець завжди в тягар своєму готелі і розплачується чужим горем.

Самотність - нормальний стан людини. Навчися миритися з ним. Його непомітна дія будує храм твоєї душі.

Кохання прощає коханому навіть його бажання.