Коли я заходжу в магазини і бачу все це лайно, всю цю, з дозволу сказати, продукцію, всі ці товари, всю цю рекламу, яка волає з усіх боків: купи-купи-купи-купи, і до мене підходить якась розмальована довговолоса дівка і запитує: Вам допомогти? - Єдине, чого мені хочеться, так це крикнути: "Суко, та ти самій собі допомогти не можеш!"

Я люблю цю землю.
Можна забути, де і коли
пузи вирощував і зоби,
але землю, з якою удвох голодував, -
не можна ніколи забути.

Те, що воїн називає волею, є силою всередині нас самих. Це не думка, не предмет, бажання. Воля - це те, що змушує воїна перемагати, коли його розум говорить йому, що він переможений.

... жодна людина не може бути все життя лише циніком...

Письменника робить біль? Біль нічого не робить, бідність теж. Насамперед є художник. Що з ним відбувається залежить від його удачі. Якщо удача світить (у світському значенні), він стає поганим художником. Якщо не світить — добрим.

Чув я істину, бувало:
Хоч чоло широке, та мозку мало!

…Ніби на душі проясниться, ніби здригнешся чи хтось підштовхне тебе ліктем. Новий погляд, нові думки... Дивно, що може зробити один промінь сонця з душею людини!

Душу можна ґвалтувати лише до певного моменту. Потім вона  просто ламається, як кістка ноги.

...якщо гинуть великі, то з малих великий попит.

Завжди дивувався: кому спало на думку вважати довге волосся жіночним? Хотів би я подивитися на реакцію стародавніх воїнів чи друїдів на такі слова!