Того дня я зрозумів, що контролювати ситуацію набагато простіше та приємніше, ніж довірити це комусь іншому. Страшно буває тільки тому, хто безпорадно сидить на задньому сидінні та намагається переконати себе, що кермо у надійних руках.

— Я знаю, ти боїшся стосунків, Поллі. Твоє життя було схоже на автостоянку, люди весь час приїжджали та виїжджали. Не дивно, що ти не звикла прив'язуватись до когось. Ось чому я прощаю тебе за те, що ти так погано подумала про мене.
- Прощаєш мене?
- Так. Пробачаю тобі. Не дуже приємно думати, що жінка, яку ти любиш, легко вірити, що ти ліг із нею в ліжко заради помсти. Це прикро.
- Демон?
- Я люблю тебе. Я все життя робив усе, щоби не закохатися. А потім зустрів тебе, і зненацька в мене не залишилося іншого вибору.
— Ти казав, що ніколине дозволиш цьому статися.
— Виходить, ти знову довела мені, що я зовсім не контролюю все навколо. Ти мала рацію: я боявся відповідальності за щастя іншої людини. Я люблю тебе дуже сильно.

Ми спочатку вважаємо, що у батьків було чорно-біле минуле, а потім радіємо, виявивши, що вони теж любили яскраві кольори.

Довелося викликати інший загін поліцейських, щоб навести лад і заарештувати тих, хто бив, тих, кого били, і тих, хто дивився на це.

Вона лає мене, бо любить, а я ввічливий з нею, бо розлюбив її.

Біль не укладається одне слово. Біль має бути маленькою розповіддю.

Раджу вам також виявляти всіляку повагу до людей багатих і благородних, але не варто сліпо дотримуватися їх наказів. Майте свою голову на плечах, судіть тверезо, але вголос своїх сумнівів і суджень намагайтеся не висловлювати.

Ти, кого я завжди любила, але так і не знайшла, ти, кого я мріяла побачити наприкінці шляху за обрієм…

Я знайшов щастя, коли вирішив припинити пошуки.

Люди сучасного великого міста засліплені вуличним освітленням, вони втратили зоряне небо. Космонавти намагаються знову знайти його.