Вік полягає у вантажі проблем та досвіді, який тисне на людину, а не у кількості прожитих років. Просто зазвичай ці параметри збігаються.

Містика – це невидиме підґрунтя видимих ​​речей. Вона  існує завжди! Поки є загадки, людина їх розгадуватиме, — це цікавий процес. Коли все зрозуміло, стає нудно.

— Навіщо тобі окуляри, та ще й з простим склом?
— Не знаю, виглядає солідніше, суворіше.
— Не сказав би. У тебе це означає«я хочу трахатись, але хочу, щоб мене, неприступну, завоювали».

Нині без мови не можна. Пропадеш відразу: або з тебе шапку зроблять, або комір, або просто килимок для ніг.

Ти кажеш, що це неможливо просто тому, що не знаєш, як це зробити. Це помилка.

Життя людське — ось що здавалося йому єдиним гідним вивчення. У порівнянні з нею все інше нічого не вартувало.

Нині всі подалися в програмісти, та в айтішники, та в місцеві начальники – ходять порноклубами і здають квартири нелегальним шляхом. Офшори та інвестпортфелі. А працювати ні-ні. Країна, де всім аби тільки обідати з ранку до вечора.

Очікування, що пробуджує надії, дрібниці, що нагадують про людину, яку зовсім не знаєш, телефонний дзвінок, що перетворив день на свято, і знову мовчання, і думки, думки, думки, які женеш геть…

Закон замінності Лонгфелло.
Коли природа залишає дірку в чиємусь розумі, вона  зазвичай замазує її товстим шаром самозадоволення.

У деяких палацах нью-йоркських мільйонерів били фонтани, які коштували їм по сто доларів на хвилину, а в гавані стояли яхти, утримання яких коштувало до двадцяти доларів на місяць.