Коли факти і думки стільки разів переходять від віч-на-віч, спотворюючись то дурістю одного, то незнанням іншого, в них мало залишається від істини.

Наші проблеми — це, перш за все, те, що ми самі про них думаємо.

Він умів читати сльози. Сльози Наталі. Він підійшов до неї і міцно обійняв, наче хотів охопити руками її страждання.

— Люди, які не вміють посміхатися, не бачать квітів життя. Так каже моя мама.
— Посмішка не робить людей добрішими. У світі повно усміхнених негідників.

... Кохання - це найбільше щастя, і мало хто удостоюється його. Але інколи вона  небезпечна. Тому не слід надто вдаватися до неї, треба проявити силу волі, не думати, забути...

Мовчи, коли краще нічого не вмієш.

Не розумію, як він може колись закінчити, якщо він і не збирається починати.

У п'ятнадцять років ми всі божевільні.

Вивчення історії має на меті послабити хватку минулого. Воно дозволяє нам озирнутися довкола і побачити можливості, які наші предки переглянули чи хотіли від нас приховати.

Я замкнувся в собі, як у старому непрозорому будинку — я закинув двері камінням, я завісив вікна.