- Северус Снег служив не тобі, - сказав Гаррі. — Він був на боці Дамблдора з тієї самої хвилини, як ти став переслідувати мою матір. А ти так нічого й не помітив, бо це якраз те, чого ти не розумієш. Ти бачив колись, як Снегг викликає Патронуса?
Волан-де-Морт не відповів.
- Патронус Снегга - лань, - сказав Гаррі, - як у моєї матері, бо він любив її все життя, з самого дитинства. — Гаррі побачив, як затремтіли ніздрі Волан-де-Морта. — Хіба він не просив тебе пощадити її?
— Він хотів її, от і все, — глузливо сказав Волан-де-Морт.

Те, що я відчуваю, має належати лише мені.

— Що мені до галасливого світла, що мені друзі та вороги… Як приємно грати на мандоліні!
- Це гітара, а не мандоліна.
— Для безумця, котрий закоханий, це мандоліна…

Будь-які натяки на статеве збудження Дарка покинули. Можливо – назавжди.

Людина ходить у страху, коли не знає, де саме пастка; але якщо він бачить край урвища, ходити поряд з ним не так вже й важко.

Я люблю сцену, на ній все набагато правдивіше, ніж у житті.

Коли люди так багато себе віддають стороннім, чи це не знак, що їм уже менше потрібно один від одного?

Нас здалеку полонить слава, розкіш
І жіноче лукаве кохання.

Я бачу, ви любите книжки. Це завжди помітно, як люди їх тримають.

Доброта та розум - властивості старості. У двадцять років жінці куди цікавіше бути безсердечною та легковажною.