У розпал депресії ти зовсім млявий і тобі не хочеться навіть перерізати собі вени. Ти ходиш або лежиш, ніби в бетоні, що схоплюється.

Можна витягнути людину з бруду, але не можна витягнути бруд із людини.

Цей хоровод привидів і душ паморочиться у повітрі. Навіть той, хто не спить, відчуває, як душить його це середовище, сповнене зловісного життя. Навколишні химери, в яких він вгадує щось реальне, не дають йому спокою.

Як же ти ще ніяк не можеш зрозуміти, що нічого немає  на світі, крім любові, їжі та гордості. Звичайно, все заплутане в клубок, але тільки за якусь ниточку не потягнеш, обов'язково прийдеш або до кохання, або до влади, або до їжі.

Спокуса — це коли змушуєш повірити у свою красу навіть тих, хто тебе не хоче.

Росіяни голосно говорять там, де інші говорять тихо, і зовсім не говорять там, де інші говорять голосно.

... немає  хвороби гірше пристрасті до Алкоголю.

А цей дурень незвичайний. Сидить собі вдома, книжку читає, або до папки з мамкою пеститься — раптом, ні з того, ні цього, в ньому серце загориться. Біжить, земля тремтить. До якої справи з підходцем би підійти, а він на нього прямо лізе; яке слово зовсім би забути треба, а він його й ляпне.

Ми не маємо наміру вдавати, що розуміємо театр ; його не розуміє ніхто — ні люди, що постаріли на підмостках, ні найдосвідченіші директори театрів, ні навіть газетні рецензенти.

Набравши обертів, двигун горя, як це часто буває, пустив екіпаж ридання по закутках всіх моїх проблем.