Усі хочуть бути коханими, але ніхто не хоче кохати. Хтось має ризикнути і вкластися першим, а далі як буде, так і буде.

Найчастіше незвичайним речам перебуває просте пояснення. І привид на горищі виявляється сусідською кішкою.

Ти навіть не уявляєш, яке це болісне почуття. Як це буває, коли слухаєш чоловіка і тобі здається, що він, як із ящиків столу, дістає з твоєї голови думки. Включає музику, і це саме те, що ти хотіла почути.

І ще: не пропустити нікого. Хоч усмішку, якщо не буде часу кинути слово, хоч малесенький поворот голови. Все, що завгодно, але не неувага.

Людей ніщо так не бентежить, як клоун, що викликає жалість. Це все одно, якби вам подав пиво офіціант в інвалідному візку.

Я дивлюся на захід сонця, який у цей час року триває три години. Начебто сонце в останню хвилину перед заходом таки знайшло в цьому світі якісь переваги і через це тепер не хоче йти.

Ти колись чув, як гуркоче лавина в горах? Якраз після того, як відгуркотить лавина, і приходить Абсолютна Тиша. Перестаєш розуміти, де знаходишся, така вона  стовідсоткова. Просто ДУЖЕ тихо...

Явний недолік освіти заважає вам проявити той блиск дотепності, якого ви прагнете.

І ось твоя душа лежить у сірому пилу і не знає, чи проросте вона квітами або просто згниє, – і це все замість того, щоб насолоджуватися найкращим періодом свого тілесного життя.

Світло приваблює світло.