Як можна жити, рахуючи дні до смерті?
— Так не повинно бути.
— Не буває так, як має чи як не повинно. Буває лише те, що трапляється і те, що ми робимо.
Публіка з'їсть усе що завгодно, якщо ви не поскупитеся і добре посахати страву.
Як сказав Чудовий Моріс, це просто історія про людей та щурів. А найскладніше в ній – це вирішити, хто тут люди, а хто – щури.
Посмішка, вона допомагає. І у важкій ситуації теж. Особливо у важкій ситуації.
Можна скільки завгодно сидіти, нарікати на долю і шкодувати себе коханого, але користі від цього все одно не буде ніякої, а дорогоцінний час тим часом піде безповоротно. Тож треба не піддаватися почуттям, а думати, що робити далі. І діяти!
… ніщо – це вже багато! Ніщо – це дзеркало, у якому відбивається світ.
- А ти? - Запитала, у свою чергу, вона. – Ти колись згадуєш про… нас?
– Мені не треба згадувати. Я ніколи не забував.
Щастя – річ рівна, без зарубок. Можливо, щастя для таких, як я, — це щось на кшталт неуважності.
Коли людина закохана, вона спочатку обманює себе.
А кінчає тим, що дурить інших. Це і називається на світі любов'ю.