Слова ніколи не означає саме те, що ми хочемо сказати.

У сновидіння потрапляє не те, що має найбільшу цінність у думках, а те, що міститься в них неодноразово;

Тривога вимотує людину.

Мені було мало того, що я виявився останньою людиною, з якою вона  поцілувалася. Я хотів бути останнім, кого вона кохала.

Та чого тільки не трапляється в житті!

Кров залишається у сталі, сталь залишається у крові.

Коли людині по-справжньому важко, вона не плаче і голос її звучить майже спокійно. Біль іде вглиб. Істерика і сльози – супутники скоріше слабкого чи показного болю, ніж справжнього.

Справа не в небажанні, а у відсутності можливостей.

Падаюча правиця якщо і не караюча, то неодмінно зухвала, загрозлива.

Час не лікує. Воно призводить до байдужості. Воно вбиває те, що ми так любили.