У коханих є дещо спільне з Бонапартом: вони завжди думають здобути перемогу там, де всі зазнавали поразки.

І ніхто з нас не боявся смерті, тому що ніхто не розумів, що таке смерть.

Але найголовніша нетерпимість в Америці — це типово американська нетерпимість до людей, які не досягли успіхів.

Я їду назавжди, і взагалі всі завжди їдуть назавжди. Повернутись неможливо — замість нас завжди повертається хтось інший...

Я випити ніколи не відмовлюся, вино наш цілитель, тільки їм і лікуємося...

Я інша справа. Що про мене казати! Я не бажаю іншого життя, та й не можу бажати, тому що не знаю жодного іншого життя.

Померти - це все одно, що піти з вечірки, а тому не варто сумувати, якщо звалити доведеться раніше.

Не кажи« ні», російська людина, коли життя шумить тобі«так».

Я взагалі живу не роздумуючи, тож мені завжди весело.

... Тоді я відчинив двері, заглянув у темний кузов і зрозумів, що знайшов безцінну річ: особистий простір. Затишне містечко, про яке ніхто не знав. Ніхто не міг мене тут знайти і почати капати на мозок.