Коли книга закінчена, починається її життя.

Я звинувачую суспільство споживання в тому, що воно зробило мене таким, яким я є: ненаситним. Я звинувачую моїх батьків у тому, що вони зробили мене таким, яким я є: безхребетним.
Я часто звинувачую інших, щоб не звинувачувати себе.

Зміна партнера не дозволяє ситуації... Ті з нас, хто не хоче пристосовуватися до іншої людини, йти на компроміс, поступатися дрібницями, встають на шлях самотності.

Точці потрібна пряма. Прямий потрібна площина. Площина повинна становити частину твердого простору, бо її структура зникне. А твердий простір потребує гіперпростору, щоб десь перебувати...

Збожеволівши, він ненароком вийшов у люди.

... Ти не можеш любити повною мірою, якщо тебе не люблять у відповідь.

Людина є істота, яка до всього звикає, і, я думаю, це найкраще визначення людини.

Ну і що? Людині не повинно бути нудно із собою. Якщо він боїться тиші, щось із нею гаразд. Значить, він намагається щось у собі розтоптати, – сказав Матвій упевнено.
Ірка швидко глянула на нього. Вона  завжди лякалася і водночас раділа, коли хтось висловлював думки, що приходили їй самій. Вона  й сама помічала, що багато людей буквально ковбасить від тиші. Вони фізично не знаходять собі місця, якщо випадково у ній опиняються. Починають метатися. Намагаються включити телевізор, радіо – все, що завгодно. Мабуть, у ці хвилини бідолахи з жахом виявляють, що вони живі, реально існуючі, а не тільки ті, що жують, сплять чи споживають, і спробують якнайшвидше заглушити в собі жахсамостійного буття. Убийте мене хтось, бурмочіть, кричите, розповідайте мені ваші нібито останні і нібито важливі новини – тільки щоб я скоріше забув, що я – це я, і скоріше знову розчинився б у жуйному бутті!

Попри поширені уявлення, любов — це не результат долі чи удачі, вона  не«приходить і йде», ми створюємо її... і кожен з нас має здатність її створити. У кожного з нас є здатність любити і бути коханим, у кожного з нас є здатність створювати відносини, головне в яких – кохання. Не важливо, як ми зараз живемо. — Наодинці чи спійманими в пастку нещасливих, видихлих стосунків, — життя може змінитися, і саме ми здатні його змінити.

Ворог, про якого не підозрюєш, небезпечний подвійно.