Дорослі дуже полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що в тебе з'явився новий друг, вони ніколи не спитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Чи ловить він метеликів? Вони запитують: Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? І після цього уявляють, що впізнали людину.
У питаннях сексу люди набагато легковірніші — особливо люди пуританського складу. А росіяни у глибині душі завжди залишалися страшними пуританами.
Тобі дуже легко і добре живеться, мій хлопчику, і тому ти не вмієш цінувати удачі.
Думка про рак стурбувала Дена. Коли він прокинувся сьогодні вранці, сонце запрошувало, заманювало. А зараз воно більше схоже на розпечену фатальну кулю, що розсипає по шкірі пухлини. Ден стривожено сів і витяг сорочку. Воно того варте? Померти від раку в сорок років заради гарної засмаги?
Точно ні. У нинішній час люди думають лише про сьогодення, забуваючи про майбутнє. Найважливішого здоров'я в нього нічого немає.
Пекельна трель будильника, який так і підмиває викинути з балкона. Не зважуюсь — він подарований нею, на Хелловін.«Страшніше за презент не придумаєш, дорогий! У магазині сказали, що його дзвінок розбудить навіть мертвого». Холодні капці, які опиняються будь-де, тільки не біля ліжка. Завжди хочу плюнути і не шукати їх, але ступити босоніж на крижану підлогу ванною — це гірше за будь-який будильник.
В голові у мене блукають такі неймовірні думки, що навіть моя підсвідомість червоніє.
Іноді кораблі губляться в морі, але набагато частіше і кораблі, і люди, губляться на суші. Ставиш на карті крапку, кажеш собі: я знаходжуся ось тут, а насправді знаходишся зовсім в іншому місці, поряд з міллю, рифами, берегом з підвітряного боку - і раптом чуєш скрегіт корпусу, що ламається. І всьому кінець.
Якщо людей справді створив Бог, то на Якуба він витратив трохи більше часу.
Любов любов'ю, а життя життям. Кохання минає...