Галина Гончарова. Вчитися, закохатися... убитися?
А за двома зайцями ганятися — мордою зловити дерево.
А за двома зайцями ганятися — мордою зловити дерево.
- Привіт всім! - Мляво привіталася я.
– Ой… – пролунало звідкись збоку. - А ви хто?
- Вершники апокаліпсису, - реготнув Голод, побачивши худого хлопчика в окулярах, що стискав у руках папку з документами, - Голод, Війна, Смерть і Мор. Це стажист.
- Курсаче, - заіржав Війна...
Люди самі вільні вибирати, у що вірити, а у що ні.
Підлості не варто навіть кохання.
Музика позбавляє самотності, замкнутості, бібліотечного пилу, відчиняє в його тілі двері, крізь які душа виходить брататися з людьми.
Якщо ви берете насолоду, то воно – ваше право, якщо ж ви лише домагатиметеся його, не наважуючись прямо захопити його, то воно залишиться, як і раніше,«набутим правом» тих, які мають привілей насолод. Воно їхнє право, як у разі захоплення було б вашим правом.
Бути знехтуваним - це боляче в будь-якому віці.
Якщо бути мені тепер психом, то буду, чорт забирай, найзапеклішим і найзапеклішим.
Вона вже давно дізналася на власному досвіді, що в житті за все доводиться платити, і часто дорожче, ніж воно того варте.
Небо люблю. Скільки завгодно можу на нього дивитися – не набридає. А коли не хочу, то просто не дивлюсь.