Будуєш замки з піску, потім стрибаєш на них двома ногами і будуєш знову, знову і знову, чудово знаючи, що океан їх все одно слизне.

— А вбивця? Кого ми хоч шукаємо?
- Бездушного, жорстокого маніпулятора.
— Сподіваюся, у моєї колишньої твердої алібі.

Мабуть, я надавав надто великого значення своїй самотності... я уявив, що вона трагічніша за самоту всього людства.

—... я не маю  жодного бажання говорити дурниці.
— Якби навіть ви їх і сказали, то так спокійно і важливо, що я вважав би їх за розумні думки.

Абсолютне щастя не може тривати довго.

Спокій добрий, коли ти сам спокійний.

Хто в здоровому глузді подивиться на вазу, розмальовану бичачими яйцями, і скаже:«О так, це саме те, що мені потрібно»? Можеш не відповідати, я й сам знаю. Хтось непристойно багатий, нудний і загадковий. Ці прикметники чудово описують усі мої життєві прагнення.

І справді, хоча всі люди підвладні єдиному закону, що називається природою, як, однак, різні їх характери, судження, почуття та егоїстичні устремління!

Краще сховатись за спину ворога, ніж стояти до нього обличчям.

Чим краще людина, тим менше вона боїться смерті.