Не думаю, що божевільний може бути таким обережним. Він просто не схожий на інших. Знаю, що багато хто вважає його божевільним через те, що він не дозволяє людям дізнатися і зрозуміти його.

Я не закоханий. Я заворожений, заворожений цим місцем і цією жінкою, вже не дуже молодою, але тому нескінченно прекрасною.

В мені немає нічого первісного. Я спільне зусилля всіх тих, кого я колись знав.

Кохання всі віки покірні.

Кидай, чи кинуть тебе. Правила бою прості.

Пиши. Не важливо, що це буде — лист, щоденник, якісь нотатки, які подряпуєш, поки говориш по телефону.
Якщо хочеш усвідомити та відчути свою роль у цьому світі, — пиши. Постарайся висловити свою душу в написаних тобою рядках, нехай навіть ніхто їх не прочитає. Або ще гірше — прочитає те, що ти не бажаєш довіряти чужим очам. Сам процес листа допомагає впорядкувати думки і виразніше побачити, що тебе оточує. Папір і перо творять дива — угамовують болі, зміцнюють мрію, повертають втрачену надію. Слово написане має могутність.

Кажуть, що всі люди поділяються на два типи. Одні від хвилювання набувають апетиту, інші, навпаки, втрачають.

Жаль не виправдання для бездіяльності.

Хороший процес не може не народити результат.

– Ми можемо щось змінити?
- Ні!
– Тоді не бачу сенсу панікувати.