Мертвий нуль - це такий спеціальний зачарований нуль, до якого нічого не можна додати. На жодних умовах. Ніколи. Квінтесенція небуття.

Іноді один короткий погляд буває промовистішим за саму полум'яну мову.

Наміри мало що означають, коли людина отримує зашморг на шию.

Кинеш у сусідський город камінчик, а там батут.

Бувають такі сльози, коли плачеш не тому, що злякався чогось жахливого цю хвилину, але через все жахливе, що відбувається взагалі у світі, і не тільки з вами, але і з усіма, кого ви знаєте, і з усіма, кого не знаєте, і навіть з тими, кого і не хочеться знати, і ці сльози не можна полегшити ні хоробрим вчинком, ні добрим словом, полегшити їх можна, тільки якщо хтось міцно обійме вас.

Якщо я не так голосно кричатиму, ніхто не зрадіє, коли я нарешті зроблю паузу!

Трохи простодушної віри, і з її допомогою вони зрушать гори.

– …Я йшов щоразу, коли починало здаватися, що пускаю коріння.
- А як же впевненість у завтрашньому дні?
– Навіщо впевненість, коли є внутрішній спокій.

Навіщо потрібна опозиція, якщо все, що вона пропонує, має бути відкинуто? Краще нехай не плутається під ногами.

Все зло  відбувається тому, що на цьому світі ми постійно опиняємося перед спокусою слухати і брати за приклад тих, хто гірший за нас...