... сосна, що вигнулася, - єдиний і кращий спосіб зобразити вітер, який інакше і не намалюєш, він невидимий.

- Еліо.
- Так?
- Що ти робиш?
- Читаю.
- Ні, не читаєш.
- Гаразд. Розмірковую.
- О…?
Я скоріше помер би, ніж зізнався.
— Про особисте, — відповів я.
— Тобто ти мені не скажеш?
— Тобто не скажу.
— Тобто він мені не скаже, — повторив він меланхолійно, наче пояснював мої слова комусь третьому.

Ворожнеча має бути великодушною хоча б тому, що від дружби великодушності рідко коли дочекаєшся. Ніхто не дряпає тебе так боляче, як друг. Хоча сам потім прибіжить замазувати зеленкою.

Емоції не грають ролі для істини, лише дійсність.

Досвід не має жодного морального значення; досвідом люди називають свої помилки. Моралісти, як правило, завжди бачили в досвіді засіб застереження та вважали, що він впливає на формування характеру. Вони славили досвід, бо він вчить нас, чого слід слідувати і чого уникати. Але досвід не має рушійної сили. У ньому так само мало дієвого, як і в людській свідомості. По суті, він тільки свідчить, що наше майбутнє зазвичай буває подібне до нашого минулого і що гріх, скоєний одного разу зі здриганням, ми повторюємо в житті багато разів – але вже із задоволенням.

Кречет, озвірівши від крадіжки, корупції та казнокрадства, щодня збирає в себе весь кабінет, сує ніс у всі дрібниці, перевіряє та контролює, і коли кілька великих чинів за його режиму були не просто заарештовані, а й загинули«при спробі втечі», то справді розкрадачі принишкли.

Можливо, гроші заважають бути симпатичними.

Людство стоїть на роздоріжжі, перед вибором: або повна інтелектуальна деградація, або безприкладний еволюційний стрибок свідомості.

Плакати – диявольськи нечесний аргумент у суперечці. Щойно хтось починає плакати, більше розмовляти вже неможливо. Хочеться тільки одного – щоб цей хтось перестав ревти, а ти перестала себе почувати наймерзеннішим негідником у світі. Все, що завгодно, тільки не це.

Коли починається заваруха, візьми собі вихідний.