— Ми люди бідні, нам принижуватись все життя. Так краще принижуватися замолоду, щоб потім пожити по-людськи.
- Ні, не можу; важко, нестерпно важко.
— А легко нічого не дістанеш, все життя й залишишся нічим.
— Знову вдавати, знову брехати!
— І вдавай, і бреши! Щастя не піде по тебе, якщо сама від нього бігаєш.
У серці у найщасливішої і впевненої в собі жінки, варто їй тільки залишитися наодинці з собою, розливається брудне болото бездонного смутку.
Романтика - фея ніжна і дуже примхлива. З нею треба поводитися обережно.
Так, людина може багато, — сказав Анікеєв, — якщо в неї є правда, вона може чортзна що...
... не треба соромитися, якщо життя часом залишає тебе в дурні.
Скільки не запихай углиб свідомості, кошмари знову несподівано вилазять назовні.
Вік дев'ятнадцятий, залізний,
Воістину жорстокий вік!
Тобою в темряву нічний, беззоряний
Безтурботно кинута людина.
Вік буржуазного багатства
(Зростаючого незримо зла!)
Під знаком рівності та братерства
Тут зріли темні справи.
Життя — штука кумедна, і ніколи не знаєш, де тобі на голову впаде цегла.