Що завгодно буде звучати логічно, якщо це вимовляє людина з аурою знання, що культивується. І однозначно, коли він літній, сивий і регулярно з'являється на телеекрані з підписом«експерт із серійних вбивств».

Душа моя; недоступне всім, всіх, всіх, сховище моїх помислів, куди ні підступний погляд ворожості, ні попереджувальний споріднений погляд що неспроможні проникнути.

Зима заплуталася в складках одягу весни.

Найкращий спосіб приховати свої справжні спонукання – це говорити правду.

Романтикам особливо важко доводиться у цьому житті, тому вони мають пов'язувати своє життя з авантюристами.

Ми боїмося сидіти без діла. Боїмося чогось не встигнути. Начебто можна встигнути все. Начебто те, що ми встигнемо, комусь потрібно. Суєта - сенс нашого життя.

Є ще час до смерті — отже, є і можливість вижити.

Спробую переконати вас у логіці. Розумієте, Тойво, можливість нерозв'язних завдань можна передбачити апріорно. Наука, як відомо, байдужа до моралі. Але тільки доти, доки її об'єктом не стає розум. Досить згадати проблематику євгеніки та розумних машин... Я знаю, ви скажете, що це наша внутрішня справа. Тоді візьмемо той самий розумний ліс. Поки він сам собою, може бути об'єктом спокійного вивчення. Але якщо він воює з іншими розумними істотами, питання з наукового стає для нас моральним. Ми повинні вирішувати, на чиєму боці бути, а вирішити ми це не можемо, тому що наука моральних проблем не вирішує, а мораль — сама по собі, всередині себе — не має логіки,вона  нам задана до нас як мода на штани, і не відповідає на запитання: чому так, а не інакше.

Для того щоб захотіти померти, причини не потрібні. Причини потрібні для того, щоб хотіти жити.

І я зрозуміла, гуляючи нашою вулицею, що кожен будинок  – своя власна, несхожа на інших реальність. В одному єдиному кварталі можуть існувати поряд п'ятдесят замкнутих світів. І ніхто не знає, що відбувається у сусідньому.