Найгірший вид марнотратства — провести життя на зразок тварини, навіть не зробивши спроби в ній розібратися.

Людина сама вибирає, який сенс слід надати тому чи іншому явищу.

Коли ти любиш і робить щось з любов'ю, ти набагато ближче до неба, ніж думаєш.

Ось коли доживете до моїх років, зрозумієте, що робити це було зовсім нема чого.

Якщо ти не готовий померти, ти не дізнаєшся про перемогу… Але якщо ти шукаєш смерті, то тільки смерть і знайдеш.

... а вже той, хто цього року помре, застрахований від смерті на майбутній.

— Проблема з чесними людьми в тому, — зауважує Аві, — що вони чекають на чесність від усіх інших.

Ти – моя єдина надія, моя мрія, моє спасіння, і що б не готувало нам майбутнє, кожен день разом з тобою – найкращий у моєму житті. Я твій, твій навіки. А ти навіки залишишся моєю.

— Хоробрість — вона  схожа на божевілля...
— А божевілля — зворотний бік геніальності!

Важко часом усвідомлювати, деякі речі ми руйнуємо самі. БУДУЄМО багатьма роками, а потім руйнуємо, ніби це все було дарма. Після такого в душі нічого не залишається, крім руїн, які вже ніколи не збереш у єдине ціле, у загальну картинку з цікавим сюжетом. Але руйнувати треба, адже не зруйнувавши старе, ми не збудуємо нове.