Якось портова повія сказала боязкому морякові: не важливо, який розмір дав тобі Бог, важливо, як ти їм дієш.

Де немає точного знання, там діють припущення, а з десяти припущень дев'ять — помилки.

... Звичаї відносні. Те, що звично сьогодні, може стати огидним завтра.

Не можна недооцінювати могутність громадської думки та наполегливе прагнення влади йому слідувати.

Але, право, на світі набагато менше чоловіків з більшим станом, ніж гарненьких жінок, які їх гідні.

Господь. Бог. Яхве. Озіріс. Ісус. Лише слова. Безглуздо надавати значення словам. Бог – це не насильницьке творіння добра. Бог – це ненасильницьке роблення зла

У когось із мудреців він прочитав якось, що мало хто має сміливість жити. Більшість людей існують так, ніби стоять у передній і чекають, коли хтось вищий запросить їх пройти до парадних кімнат.

Будучи дитиною, я часто під впливом світлого неба, світлого сонця, веселої природи, створювала собі істоти такі, яких вимагало моє серце ; вони йшли за мною всюди, я розмовляла з ними вдень і вночі; вони прикрашали мені весь світ. Навіть люди здавались для мене кращими, тому що вони мали деяку подібність до моїх ідеалів; в поводженні з ними я сама ставала кращою.

Може, такий підхід і марна трата часу, коли маєш справу з фригідною сучкою на кшталт Аманди, у якої замість серця шмат льоду, проте треба пам'ятати, що навіть льодовики тануть, якщо нагрівати їх довше.

... і вперше переконувалася, що дві людини не можуть проникнути в душу, в приховані думки один одного, що вони йдуть поруч, іноді тісно обнявшись, але аж ніяк не зливаючись, і що духовна наша істота блукає самотнім все життя.