Що таке офіційна особа чи неофіційна? Все це залежить від того, з якого погляду дивитися на предмет, все це, Никанор Іванович, умовно і хибно. Сьогодні я неофіційна особа, а завтра, дивишся, офіційна! А буває і навпаки, Никанор Іванович. І ще як буває!

Знаєш, що мені в тобі подобається, — довірливо сказав Хемуль, — те, що ти такий мовчазний. Можна подумати, що ти дуже розумний.

Той, хто платить викуп за свого ворога, повинен бути або дуже добрим, або дуже дурним, або дуже багатим.

— Ти справді хочеш, щоб ми були все ж таки на«ти»?
— Я хочу, щоб ми були о-на-ти.

А тягар провини не менш тяжкий, ніж тягар радію, про який ти тут міркував. Вина накопичується в тебе в клітинах мозку як ненависть до себе, і це призводить до раку розуму та лейкозу душі.

Перед ними був чудовий сад. Навколо височіли конусоподібні кипариси та апельсинові дерева, а квітучі кущі наповнювали м'яке південне повітря пахощами. З пащ кам'яних левів били фонтани. У різних куточках саду було влаштовано альтанки, на кам'яних лавах лежали кольорові подушки. Це був справді східний куточок насолод. Пітер ніколи не бачив нічого подібного. До того ж він не бачив ні неба, ні квітів протягом довгих, тяжких тижнів хвороби. Сад  був зовсім ізольований, його оточувала висока стіна, і лише в одному місці між двома кипарисами височіла вежа з червоного каменю, без вікон, що належала якійсь іншій будівлі.
— Це гаремний садок, — прошепотіла Інесса. — Багато улюблениць пурхало тут у щасливі літні дні, доки не приходила зима і метелик не гинув.

... найкращий засіб для розгону думки, що застоялася, — якась механічна робота.

Не те, що входить в уста, опоганює людину, але те, що виходить з уст, опоганює людину.

Ніякому смолоскипу, як би яскраво той не горів, не зрівнятися з сонцем, що сходить.

Що нас справді турбує, це обставини нашої смерті; обставини народження – питання друге.