Для однієї жінки, яку ти полюбиш або, напевно, полюбиш, пристрасний вірш буде визнанням, а для всіх інших — безсоромним римованим обманом.

Темрява з відкритими очима і темрява із заплющеними очима дещо відрізнялися за кольором.

- Я думаю, - повільно сказав Овод, - що мертвим краще залишатися мертвими. Минуле важко забути. І на місці вашого друга я залишився б мертвим. Зустріч із привидами – річ неприємна.

Говорять, доля не дає вибору. Це не правда. Доля дає вибір. Доля пропонує вибір, але реальний вибір один.

Ніщо на цьому світі не змусить мене ненавидіти тебе.

Якщо Бог  нагороджує нас за добрі справи, тоді, можливо, сатана нагороджує за погані.

Ти закохуєшся в жінку або в чоловіка - в той день, коли ти закохуєшся, дистанції немає. Є здивування, трепет, хвилювання, екстаз - але немає знання. Ти не знаєш, хто ця жінка; у цьому краса перших миттєвостей.

Вони спокійні, а якщо крикнути -« пожежа!»... І з жахом я відчув страшне, пристрасне бажання, про який я не можу згадати без того, щоб руки мої знову НЕ похолоділи і не покрилися потім. Хто мені заважає крикнути - підвестися, обернутися назад і крикнути:
- Пожежа! Рятуйтеся, пожежа!
Судома безумства охопить їхні спокійні члени. Вони схоплять, вони закричать, вони завиють, як тварини, вони забудуть, що у них є дружини, сестри і матері, вони почнуть метатися, наче уражені раптовою сліпотою, і в безумстві своєму душитимуть один одного цими білими пальцями, від яких пахне духами. Пустять яскраве світло, і хтось блідий зі сцени кричатиме, що все спокійно і пожежі немає, і дико-весело заграє тремтяча музика, що обривається, - а вони не чутимуть нічого - вони будуть душити, топтати ногами, бити жінок по головах, за цими хитрими., хитромудрим зачіскам. Вони будуть відривати один в одного вуха, відгризатимуть носи, вони видеруть одяг до голого тіла і не будуть соромитися, бо вони божевільні. Їхні чутливі, ніжні, красиві, обожнювані жінки будуть вищати і битися, безпорадні, біля їхніх ніг, обіймаючи коліна, все ще довіряючи їхньому благородству, — а вони злобно битимуть їх у гарне, підняте обличчя і рватимуться до виходу. Бо вони завжди вбивці, і їх спокій, їх благородство - спокій ситого звіра, який почувається в безпеці.

- Я вже не дитина.
— Ні, дитино! Скільки тобі років, до речі?

Крім того, Бурко, за своїм характером, завжди чекав і був готовий до неприємностей. Будь-яким. Немилості влади, революції, епідемії, пришестю інопланетян та чотирьох Вершників Апокаліпсису. Ніяка аналітика та прогнози у стилі«все буде добре» його ні в чому не переконували.