Мріючи, ми наводимо на дію могутню енергію і не можемо приховати від себе справжній сенс нашого життя. Мріючи, ми крім того обираємо, яку ціну заплатити.

Якщо я банальний, значить, вселюдський... Треба втекти від оригінальності, триматися вічних сюжетів... Набридли інтерпретації... Навчаюся щирості...

Поки я сам не набув достатніх знань і не опанував спірних питань, переконати будь—кого абсолютно безнадійно.

Людське суспільство так уже влаштоване, що навіть у глухих містечках квартали поділяються на лощені та малопривабливі.

Це проблема, але будь—яка проблема має вирішення. У дуже важкої проблеми може бути дуже дороге рішення, але воно є завжди.

Сила у відносинах у того, кому більше начхати.

Є наказ — отже, треба тупотіти і виконувати. Саме така проста поведінка є найбільш оптимальною в більшості заплутаних ситуацій. Якщо, звичайно, спочатку вибрав собі вірне начальство.

Кохання... найвитриваліша худоба на світі. Чого честь людська чи гордість із совістю не стерплять, кохання все знесе... та ще від себе додасть.

Хвилі радості омили цей підвал. Діти та батьки йшли туди за свободою один від одного. Одні виривалися з педагогічних лещат, куди їх загнали тата та мами. начиталися розумних книжок. Інші мріяли відправити дитину на побачення з прекрасним та отримати перепочинок від його питань, капризів, закликів пограти та пропозицій побешкетувати. Словом, спуск у підвал означав сходження до кращого світу.

— Ми багаті. А можна залишити тартак?
— Конено, пам'ятаєш, ти хотіла послати всіх до біса, тепер ти можеш це зробити.
— Але, Ретт першим послати до біса я хотіла тебе.