Іван Сергійович Тургенєв. Щоденник зайвої людини
Ну що ж! коли вмирати, то вмирати навесні.
Ну що ж! коли вмирати, то вмирати навесні.
Немає жодної навіть найсумнішої події, в якій не було б своїх добрих сторін.
Середній італієць боїться, що якийсь негр одружиться з його донькою або вкраде його гаманець.
Бог-гроші переміг по всіх напрямках. Політичні біженці зі Сходу перебираються на Захід заради порношопів і супермаркетів — нарешті вони вільні засовувати собі гумовий член у дупу і теж бути безробітними. Але наш світ — найкращий зі світів. Або, принаймні, ось-ось стане таким. Збільшується кількість померлих від СНІДу та поверхня пустель, ціни на бензин та споживання героїну, державний борг та кількість щурів у лікарнях, збільшується прірва між багатими, які все багатіють, і бідними, які все бідніють, зате ми маємо найкращий у світі чемпіонат з футболу, то навіщо турбуватися?
У вас колись крутилася голова від висоти? Викликає страх не порожнеча, ні, ми боїмося тяжіння цієї порожнечі, боїмося раптового бажання стрибнути.
Ціль не досягнута.
Знає поет:
Життя не спіткано,
Істини немає.
Правовірний не мислить – не потребує мислення. Правовірність - стан несвідоме.
Тепер суспільні тенденції скрізь набувають більш мужнього, самостійного характеру. Високі чесноти сліпої, шаленої відданості, безумовної довіри до авторитетів, несвідомої віри в чуже слово — стають дедалі рідшими.
Ти – тепле покривало, під яким хочеться сховатися від нудних, неживих новин, прозорих дощів без запаху, монотонних календарних рядків.
Віддзеркалення – тактика, що створює відчуття безпеки, розуміння.
Вирвавши людині язик, ви не доведете, що він брехун, а лише дасте зрозуміти, що боїтеся його слів.