Вільям Шекспір. Генріх VI
Гріхи інших судити ви так старанно рветесь,
почніть зі своїх і до чужих не дістанетеся.
Гріхи інших судити ви так старанно рветесь,
почніть зі своїх і до чужих не дістанетеся.
... коли ми куримо цигарку, ми дивимося на неї і намагаємося зрозуміти, навіщо це робимо.
Він або надто великої думки про себе, або надто маленької думки про мене. Ні те, ні інше не приймаю.
Характер складається з того, що ви робите на другій та третій спробах.
Активна робота мозку, а не тиха, спокійна гладь морська — ось що надає сенсу життя. Хвороба Альцгеймера позбавила її цього сенсу.
Вона була вся кругленька, виглядала м'якою, але ця м'яка округлість була приємна. Як масляна булочка. Ні, не жирна. Збита. Вона мала стільки зайвої плоті, щоб прибрати кути і залишити округлості. Навіть там, де у жінок бувають кути, лінія вилиць, кісточки пальців і навіть лікті, у міс Маффін були круглими. Якусь мить він відчув біль, таку гостру... Він хотів її — і будь що буде. Чудове почуття. Незвичайне. Яскраве. Він хотів утиснутись у її м'якість, потонути там. І всі її округлості ніби були створені, щоб угамувати його смутку.
- Сьогодні ніхто не хоче жити і ніхто не хоче вмирати.
– А я справді схожий на галюцинацію. Зверніть увагу на мій профіль у місячному світлі, - кіт поліз у місячний стовп і хотів ще щось говорити, але його попросили замовкнути, і він, відповівши: - Добре, добре, готовий мовчати. Я буду мовчазною галюцинацією, – замовк.
Неначе ощадливість завжди веде до статку, чесність нагороджується загальною повагою, сумнів знаходить свій дозвіл, чеснота доставляє внутрішнє вдоволення? Чи не частіше бачимо неприємне, хоча, з іншого боку, і неприємне не може бути стверджуваним, як загальне правило...