— Не вини себе...
— Спасибі.
- За тебе це зроблю я.

Якщо довіряють джерелу, довіряють та інформації.

— У вас не знайдеться поради мандрівникові?
- Знайдеться. Заведи собі будиночок на узмор'я. [...] Будиночок на узмор'ї це тобі не просто нерухомість. Це стан душі.

Варто людині черевики почистити, як він тебе шнурки змусить зав'язувати.

Ох, вже ці чоловіки! З ними жити просто неможливо, але й без них погано.

— Людина — цар природи.
— От-от, царю. Запанує, запанує і загорить.

Але вік і мудрість не обов'язково йдуть пліч-о-пліч, як я часто переконувався. Деякі люди стають дурнішими, але набувають більше авторитету.

Досить трохи уяви, щоби відчути, що означає доля ліцедея. У часі він творить одного за іншим своїх героїв. У часі вчиться панувати з них. І чим більше різних життів він прожив, тим легше він відокремлює від них своє життя.

Надмірна гординя — це, звісно, гріх, але хіба що надмірна скромність не засмутила те, що є воля Божого.

Краще не на увазі жити, так спокійніше.