Бог дав мені те, про що я все життя його просив. Він зробив мене рядовим літератором. Ставши ним, я переконався, що претендую на більше. Але було пізно. У бога добавки не просять.

Я вірю, що ніщо не проходить безслідно і що кожен найменший крок  має значення для справжнього та майбутнього життя.

... прикрашати взагалі не в звичаях американців...

Дражнити людей - одна з моїх слабкостей.

Сильні і регулярні шуми підвищують кров'яний тиск, викликають серцеві і травні порушення і більшість«нервових навантажень», на які ми часто скаржимося, повинна знову-таки шумам.

Молодість гаряча, горда і надто справедлива.

Чарівники не вірять у богів. Приблизно так, як більшість людей не бачать необхідності вірити, скажімо, в столи. Люди знають, що столи існують, знають, що існування це виправдане і столи займають певне місце в добре організованому всесвіті. Люди просто не бачать жодної потреби в тому, щоб ходити кругами і примовляти:«О, великий стіл, без тебе я — ніщо».

Спогади – як вовки: від них не втечеш, їх не вмовиш дати спокій.

Мій старий принцип розслідування полягає в тому, щоб виключити всі явно неможливі припущення. Тоді те, що залишається, є істиною, хоч би якою неправдоподібною вона  здавалася.

Руки свербіли залізти в інтернет. Я як інформаційний бомж мріяла поритися у всесвітньому смітнику.