Ми отримуємо саме ті кошмари, яких заслуговуємо.

Я справді втомився від болю, який чую та відчуваю, бос. Я втомився від того, що постійно йду кудись, самотній, усіма покинутий. У мене ніколи не було друга, який склав би мені компанію, сказав, куди ми йдемо і навіщо. Я втомився від людей, які так ненавидять одне одного. Їхні думки ріжуть мене, як уламки скла. Я втомився, що часто хотів допомогти і не зміг. Я втомився від темряви, що оточує мене. Але найбільше втомився від болю. Її дуже багато. Якби я міг покласти їй край, мені захотілося б жити далі. Але я не можу.

Все прекрасне в людині – від променів сонця та від молока Матері.

Краще смерть, ніж тиранія.

Революційна боротьба нездатна змінити сутність світового порядку, завжди змінюється лише видимість.

— Та звідки це ти взагалі знаєш? — стривожилася вона. — Заради Бога, тобі всього п'ятнадцять років, ти повинен… не знаю… цікавитися дівчатками, грати у відеоігри.
— Ти знаєш, що буває, коли соціопат цікавиться дівчатками?

Не будемо боятися ненависті людей, тільки остерігатися заслужити її.

У темряві розум безпорадний, а логіка лише привид.

У дружбі деякі речі не говорять, про них здогадуються.

Будь-яке везіння - результат довгої підготовки.