Ніколь Відаль. Нефертіті. Жінка – легенда
Людина благородного походження, запрошена розділити трапезу, не укладатиме в ліжко господаря будинку.
Людина благородного походження, запрошена розділити трапезу, не укладатиме в ліжко господаря будинку.
Те, що ти припинив боротися з мороком, не означає, що морок перестав боротися з тобою.
Те, що ти перестав вірити у світло, не означає, що світло перестало вірити в тебе.
У важкі моменти він ніби покривав рани своєї душі не бальзамом, а щільним шаром фарб, не даючи розбитись серцю.
…Коли щось змінюється у тебе в голові, то це майже завжди необоротне.
Джим - він завжди був найблагороднішим негром на світі і завжди дякував за будь-яку дрібницю, яку для нього зробиш. Він тільки зовні був чорним – усередині він був білий, анітрохи не гірший за вас.
Ніколи не втрачайте нагоди випробувати щось нове. Це розширює світогляд.
У палкій юності ми можемо розуміти важливої користі.
Жахи, що повстають із мертвих, незрівнянні з тими, що живуть у наших душах.
Можна було сто тисяч разів проходити, і завжди ескімос ловив рибу і двох уже спіймав, птахи завжди летіли на південь, олені пили воду з струмка, і роги у них були такі ж красиві, а ноги такі ж тоненькі, і ця індіанка з голою грудьми завжди ткала той же килим. Ніщо не змінювалося. Змінювався тільки ти сам. І не те щоб ти одразу ставав набагато старшим. Справа не в тому. Але ти змінювався і все. То на тобі було нове пальто. То ти йшов у парі з кимось іншим, тому що колишній твій товариш був хворий на скарлатину. А то інша вчителька замість міс Еглетінгер наводила клас у музей. Або ти вранці чув, як татоз матір'ю сварилися у ванній кімнаті. А може, ти побачив на вулиці калюжу і по ній розтеклися райдужні плями від бензину. Словом, ти вже чимось став не той — я не вмію як слід пояснити, чим саме. А може, й вмію, але щось не хочеться.
Нічого, Любаша!... Все буде гаразд! Твоя голова буде покладена, але ти будеш добре жити зі мною. Я не говорю даремно.