— Отже, якщо ти віриш у себе…
— І?..
— …і у свою мрію…
— І?..
— …і у свою дороговказну зірку…
— І?..
— …ти все одно не досягнеш того, чого зможе добитися той, хто докладає старанність, старанно вчиться і не дозволяє собі лінуватися.
Невизнана правда здатна людині пошкодити гірше за всяку брехню. Потрібна велика хоробрість, щоб відстоювати правду, якої час наш не приймає. За це карають, і карою зазвичай буває розп'яття.
... знання та мудрість приходять до нас тоді, коли вони вже не потрібні.
Коли чоловік мовчить, жінці простіше просто уявити собі найгірше.
Дбати про чистоту своєї совісті ніколи не зайве.
Хоч би яких утопічних поглядів на людське щастя і чеснота дотримувалися засновники нових колоній, вони незмінно стикалися з необхідністю передусім відвести одну ділянку цнотливого ґрунту під цвинтар, а іншу — під в'язницю.
Почуваюся злісним симулянтом: потроху склеюю своє життя, і ніхто про це не здогадується.
Ми лише тоді істинно живемо собі, коли живемо для інших. Це здається дивним, але випробувай, і ти на досвіді переконаєшся.