Андрій Курпатов. Червона таблетка
Нам хочеться, щоб наше життя було сповнене сенсу, а воно повне чорт знає чим.
Нам хочеться, щоб наше життя було сповнене сенсу, а воно повне чорт знає чим.
Сьогодні тобі хочеться одного — здохнути, а завтра прокидаєшся і розумієш, що потрібно було спуститися на кілька сходинок, намацати на стіні вимикач і побачити життя в зовсім іншому світлі.
Я схопила книгу, побігла до саду, прочитала всю. Зачинила книжку. І на цьому закінчилося моє дитинство. Я зрозуміла все про самотність людини.
Будь-яка літературна матерія поділяється на три сфери:
1. Те, що автор хотів висловити.
2. Те, що він зумів висловити.
3. Те, що він висловив, сам цього не бажаючи...
Кохання лише зростає, коли ти зберігаєш себе як особистість.
Вчора була тепла ніч, і я бачив, як зірки сипалися градом. Багатьом від такого видовища стало б моторошно, але я подумав: якщо є серед них і моя зірка, то принаймні суспільство в мене буде!
Я більше не вірю ні в Світло, ні в Темряву. Світло це просто потік фотонів. Темрява – це просто відсутність світла.
Сенс життя не в тому, щоб постійно лити сльози.
- На світі щастя немає, але є спокій і воля...
- Це помилкова міркування, зроблена людиною, яка боїться бути щасливою.