Те, що збудовано поспіхом, не витримає натиску часу.

Навіть у пристойних жінок у ХІХ столітті був пристойного фотоапарата. Тому замість того, щоб зайти у ванну, встати, розумієш, перед дзеркалом і зробити штук десять селфі на останню модель айфона, вони вишиковувалися в чергу до таких, як Енгр. Та сама фігня — з краєвидами.

Тварини краще вміють цінувати надане їм добро.

Настав час, коли кожен має вносити свою частку у спільну справу, не шукаючи вигоди для себе.

Коли я дуже люблю когось, я ніколи нікому не називаю його імені. Це все одно що віддати іншим частку дорогої тобі людини.

Як кожна людина, я хочу бути щасливим, але, як кожна людина, бути ним можу тільки на свій лад.

— Що це ви робите? Ще щось вигадали?
— Так, я ж божевільна. Як приємно, коли дощ падає тобі на обличчя! Я люблю гуляти дощем.
— Мені б не сподобалося, — відповів він.
— А може, й сподобалося б, якби спробували.
- Я ніколи не пробував.
Вона  облизнула губи.
— Дощ навіть на смак приємний.
— Завжди хочеться щось пробувати. - сказав він. — Хоч раз, та спробувати.
— А буває, що й не раз, — відповіла вона.

Дзеркалам ніколи не можна довіряти.

Дружба - це таке святе, солодке, міцне і постійне почуття, що його можна зберегти на все життя, якщо тільки не намагатися просити грошей у борг.

Жінці немає  справи до закоханого в неї, поки він не втратив до неї інтерес, і так само, поки ви не клацнете пальцями під носом у Фортуни, і не повернетеся до неї спиною, вона  не посміхнеться вам. А на той час вам уже все одно, посміхається вона  чи хмуриться. Що варто їй посміхнутися, коли ця посмішка ще могла б піднести вас на вершину блаженства! У цьому світі все трапляється надто пізно. Доброчесні люди кажуть, що так і має бути, оскільки це доводить гріховність честолюбства.